День української писемності та мови
Ну що б, здавалося, слова... А серце б’ється – ожива, Як їх почує!... Тарас Шевченко
9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято - День української писемності та мови, яке було встановлено в 1997 році Указом Президента України з метою відзначення важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства і спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, розвиток, популяризацію та водночас демонстрацію її багатства і краси.
До Дня української писемності та мови заклади загальної середньої освіти підготували та провели тематичні свята, лінійки, виховні години, відео звернення, долучилися до написання радіодиктанту національної єдності.
Лейтмотивами заходів стали меседжі: «Я розмовляю українською!», «Українська - мова єднання», «Мова – код нації».
Говорилося про роль і значення преподобного Нестора Літописця у створенні української писемності, адже не випадково саме 9 листопада, у день святого, Україна і відзначає День української писемності та мови.
Складалися слова шани Кирилу і Мефодію, Івану Котляревському, Тарасові Шевченку – творцям і охоронцям рідної мови.
Наводилися докази величності та унікальності, багатства української мови.
Лунали вірші-уславлення на адресу мови з уст учнів-читців.
Не оминулися і скорботні дати в календарі української мови. Йшлося про лінгвоцид (мововбивство) – цілеспрямоване тисячолітнє нищення писемної форми української мови як визначальної ознаки етносу.
Підсумком виплив обов’язок усіх поколінь – берегти й утверджувати мову, адже саме вона вимальовує обличчя країни.
Шануймо рідне слово не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності!
Пам'ятаймо: без мови – немає нації!
