35-та річниця трагедії
Тридцять п’ять років тому, 26 квітня 1986 року, сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, відлуння якої відчуваємо досі - аварія на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції.
Тематичні виховні заходи з нагоди вшанування трагічної річниці та пам'яті ліквідаторів аварії відбулися в закладах загальної середньої освіти в онлайн-режимі. Класними керівниками проведені інформдайджести, відеоуроки, перегляди документальних фільмів: «Чорнобильське лихо нам не забути», «Чорнобильська трагедія», «Збережімо нашу землю», «Біль Чорнобиля з роками не зникає», «Роковини Чорнобильської трагедії», «Герої поряд з нами», «Дай, Боже, їм доброї долі», «Схилимо голови, подвиг увічнемо», «Чорнобильська трагедія», «І сльози, і шана, і біль, і звитяга», «Чорнобиль – горе України, її незагойна рана»; читацькі конференції «Обпалена мужність», «Чорнобильська мадонна», «Знати, щоб не забути»; круглі столи з питань охорони навколишнього природного середовища «А думалось, що атом той слухняний», «Атомна електростанція: добре чи погано?», «Екологічні наслідки Чорнобиля», «Чорнобиль – Всеукраїнський біль», «Чорнобиль – лиш маленька віха загрозливої для людей біди»; тематичні виставки малюнків «Мій біль – Чорнобиль», «Намалюємо серцем», «Чорнобилю – НІ!»;перегляди тематичних документальних фільмів «Мертва зона», «Секунди до катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС», «Чорнобиль. Загублений світ», «Попіл Чорнобиля», «Атомні люди», «Таємне життя Чорнобиля», «Мужність і біль Чорнобиля»; у шкільних бібліотеках - тематичні виставки художньої та публіцистичної літератури «Подвиг цей житиме вічно», «Уроки історії», 33-гі роковини Чорнобильської катастрофи».
Нова біда в Україні і в усьому світі – коронавірус. Вона така ж невидима і така ж підступна й загрозлива для людського здоров’я і життя, як і радіація. А ще спалах пандемії, як і свого часу вибух на четвертому блоці Чорнобильської АЕС – свідчення того, наскільки уразливий у наші дні світ, як лихо в якомусь одному його куточку – чи то в Чорнобилі, Фукусімі, чи в Ухані – з неймовірною швидкістю стає планетарною бідою, несучи загрози, втрати, страждання вселенських масштабів.
Із пандемії людство має вийти з новою філософією буття, з мудрими висновками і спільними, об’єднаними, скоординованими діями, з розумінням того, що дароване Богом людське життя є найбільшою на Землі цінністю.