Усі ми різні, але всі ми рівні!
Чи замислювалися ви над тим наскільки тяжко людині, що має вади опорно-рухового апарату, без сторонньої допомоги, зайти до магазину, аптеки, лікарняної установи, де немає пологого входу чи пандуса, або у транспорт без спеціального пониження?
Над цією проблемою ми не замислюємось, доки в нашому близькому оточенні не трапляється нещастя. Усі ці сходинки, бордюри та високі пороги — це все бар’єри, що ускладнюють пересування людям з інвалідністю, для яких більшість українських міст і сіл є архітектурно недоступними, а також людям старшого віку й іншим представникам маломобільних груп населення.
Це перепони фізичні, просторові. А ще є бар’єри економічні та освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мову), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права. Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.
Найбільш вразливою категорією стосовно цієї проблеми є діти. На сьогодні не всі діти з інвалідністю мають однаковий доступ до освіти та інтегровані в суспільне життя.
П'ять років тому в Україні почав діяти закон про інклюзивну освіту. Створення в навчальних закладах інклюзивного освітнього простору мало на меті дати можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися у звичайних класах, без бар’єрів у спілкуванні з однолітками та прийнятті один одного.
Наразі у нашій громаді є три навчальні заклади з інклюзивними класами – Гурбинська, Калюжинська та Срібнянська ЗОШ (у Срібнянській школі створено два таких класи – 8 та 9), де навчаються п’ять учнів з особливими освітніми потребами.
Керівники закладів освіти, педагогічні колективи докладають чималих зусиль для того, щоб особливі діти почували себе рівними серед своїх однолітків, були включені в освітній процес, мали змогу реалізувати власні здібності, не потерпали від булінгу з боку оточуючих.
За останні кілька років Україна прийняла низку стратегічних документів, які гарантують право кожної людини на рівність та включення в активне життя громади і суспільства. Одним з таких документів стала і нещодавно прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. У рамках цієї стратегії Міністерством освіти і науки України у співпраці з проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» упродовж листопада-грудня проводиться інформаційна кампанія «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар’єрів». Мета кампанії – продемонструвати, що тільки через розбудову інклюзивного та безбар’єрного суспільства можна створити належні умови для розвитку кожної дитини, а також забезпечити її включення в активне життя навчального закладу, громади та суспільства. Заклади освіти громади активно долучилися до проведення кампанії. В її рамках у навчальних закладах будуть проведені засідання за «круглим столом», тренінги, тематичні години спілкування з цієї тематики.
https://www.youtube.com/watch?v=glwZ9xAgVq8