Про третій день Тижня психологічної служби
Середа - третій день Тижня психологічної служби обраний як «День унікальності і «доброго Я»».
Усім відомо, що середа – це назва третього дня тижня (після неділі). Це день богині Лади, тому вважається жіночим; наймення своє день одержав, імовірно, від того, що був серединою робочого тижня, здавна п’ятиденного, бо субота, за Біблією, вважалася неробочим днем, як і неділя. Цей день відноситься до Меркурія, тому вважається найсприятливішим часом для навчання, отримання знань та обміну інформацією або досвідом.
Обраним кольором дня став червоний колір. Колір, який наділяє відчуттям безпеки, упевненістю в завтрашньому дні, допомагає простіше впоратися з неприємностями. Формує лідера, а девізом - «Ми потребуємо не так допомоги друзів, як упевненості, що ми її матимемо».
З того часу, як ми навчилися писати, ми закарбовуємо на папері свою унікальність, яка є станом, при якомусь хтось або щось не схожі ні на кого, або ні на що інше в порівняльному контексті. Коли звернутися до визначення «Унікальний» (заглядаючи до словника), то це – надзвичайний у якомусь відношенні, рідкісний, винятковий, неповторний, неперевершений, небачений, нечуваний.
Якщо говорити про унікальність людини, то ні сучасна наука, ні філософія, ні релігія не можуть сповна розкрити сутність людини. Називаючи ті чи інші якості людини, філософи та мислителі шукають серед них визначальні, принципово важливі, виділяють серед них то одні, то другі: людина є політична істота, говорив Арістотель, це мисляча істота казав Р.Декарт, за Б.Франкліном, людина – це істота, яка виробляє знаряддя праці, це тварина, яка має здатність користуватися знаряддями праці, вважав К.Гельвецій, людина розумна (гомо сапієнс) - твердження К.Ліннея.
Ці визначення, як і багато інших, складалися поступово, залежно від того, як розкривалися творчі можливості людини в процесі її еволюції. І доки існує людство, триватимуть пошуки людиною відповіді на питання – хто ж вона є. І будь-яке його вирішення залишатиметься таким же незавершеним, як і історія людства.
В усі часи люди хотіли, щоб їх пам'ятали. Настільки, що часом нехтували питанням, як саме їх пам'ятатимуть.
Герострат, грек з Ефесу, щоб обезсмертити своє ім'я підпалив диво світу - прекрасний храм Артеміди. Його запам'ятали, але якою ганебною лишилась по ньому слава! Марячи всесвітнім пануванням, різні наполеони, гітлери та сталіни лишали по собі криваві сліди.
Хіба такої слави повинна прагнути справжня людина?
Сяє золотими банями на тлі блакитного неба Софія Київська - втілення висоти людського духу, скарбниця генія народної творчості. Цим незрівняним зразком зодчества уславив себе великий князь Ярослав, якого нарекли Мудрим.
Але найбільшої пошани заслуговують вчинки людей, що не ставили за мету здобути собі славу. Не заради неї йшли на вогнища Джордано Бруно і Ян Гус - щоб захистити свої переконання й ідеали. Вони залишилися в пам'яті людства символами мужності та безкомпромісності. У вірності ідеалам вони бачили сенс власного життя.
Карався, мучився, але не каявся наш великий національний поет Тарас Шевченко, підтримував своїм прикладом знесилених, будив заснулих, дорікав байдужим, проклинав жорстоких і кликав до волі. Тож і живе він у нашій пам'яті, як повноправний громадянин незалежної України. Ми пам'ятаємо і високе кохання Марусі Чурай та її чудові пісні. З повагою думаємо про іншу, тендітну і хвору, дівчину з Полісся - співачку досвітніх вогнів Лесю Українку.
Мужній Грабовський, нездоланий Каменяр І. Франко, інтелігентний, але непокірний Коцюбинський... Вони залишили нам у спадок свої твори.
Оце мабуть і є унікальність!.Оце мабуть і є «добре Я»!
Також кожна людина володіє вміннями заводити здорові дружні стосунки.
Багатьом із нас пандемія коронавірусу та повномасштабна війна росії проти України показала, хто наші найближчі друзі. Ми обмежили свої стосунки невеликим колом близьких людей. Для дітей ситуація стала ще більш драматичною.
Найкращий друг – це не просто людина, з якою нам приємно проводити час, це той, кому ми повністю довіряємо. У дитинстві ми вважаємо їх ледь не родичами, їхні домівки можуть бути такими ж знайомими, як і наші власні.
У дорослому житті ми знаємо, що можемо їм зателефонувати чи написати в месенджері у будь-який момент щоби поділитися радістю або поскаржитися на невдачу.
Ви можете мати не одного, а багатьох друзів, головне, що ці зв'язки підтримуються з часом.
Знаходити друзів і підтримувати з ними стосунки — це навичка, яка розвивається з часом.
Приблизно з чотирьох років діти починають усвідомлювати, що інші люди можуть мати думки, інтереси та почуття, які відрізняються від їхніх.
Ця нова здатність допомагає дітям заводити друзів. У дорослому віці потрібні цілеспрямовані зусилля, щоб знаходити та розвивати дружбу.
Згідно з одним дослідженням, дорослим потрібно провести разом близько 50 годин, щоб стати приятелями, 90 годин, щоби вважати одне одного друзями й понад 200 годин, щоб стати близькими друзями, які мають емоційний зв'язок.
Психологи кажуть, що дружба допомагає дітям підготуватися до близьких стосунків, зокрема й романтичних.
Якщо діти не розповідають про друзів вдома, це не означає, що у них їх немає. Вони можуть віддавати перевагу спокійнішому стилю спілкування з іншими.
Батьки можуть допомогти дітям у створенні дружніх стосунків, влаштовуючи зустрічі з однолітками.
Діти зазвичай стають друзями, займаючись цікавими речами разом, отже, дорослі можуть допомогти їм, знайшовши заняття, які відповідають їхнім інтересам.
А іще, добрі дружні стосунки корисні для психічного й фізичного здоров'я. Дослідження показують, що дружба позитивно впливає на серцево-судинне та нейроендокринне здоров'я, а також на імунну систему.
Згідно з дослідженнями дружба має більше користі для здоров'я, ніж схуднення або фізичні вправи.
Ніколи не пізно заводити нових друзів, але краще починати раніше. Головне – це якість і взаємність стосунків, а не число друзів, зазначають вчені.
Діти, які мають найкращого друга, менше відчувають самотність і депресію та мають вищу самооцінку.
Діти, які ще не знайшли свого особливого друга, мають багато можливостей попереду. До того ж у дитинстві дружба є досить мінливою. Дітям важко усвідомити, що навіть найкращі друзі згодом можуть віддалитися.
Хтось має такі зв'язки з раннього дитинства. Комусь це вдається пізніше. Але, як зазначає Денворт, знайти найкращого друга ніколи не пізно.
«Днем добрих слів» із обраним червоним кольром, який наділяє відчуттям безпеки, упевненістю в завтрашньому дні, допомагає простіше впоратися з неприємностями. Формує лідера та девізом дня: «Дітям потрібні не повчання, а приклади. Жозеф Жубер» стала середа в закладі дошкільної освіти.
Незважаючи на те, що ніхто з нас ніколи не стане «досконалим» батьком чи матір'ю, насправді не так уже і складно виростити щасливих, здорових дітей, здатних до адаптації. При цьому робота батьків полягає в тому, щоб виховувати їх на власному прикладі, моделюючи найбільш бажаний спосіб поведінки дітей.
Діти потребують любові. Діти потребують обмежень. Діти повинні дивитись на когось, в кого вони могли б учитись і з кого брати позитивний приклад.
Намір стати прикладом для наслідування, безумовно, передбачає пильну увагу до того, наскільки правильно живуть самі батьки. Такий періодичний самоаналіз, звісно, може виявитись не дуже приємним, але він украй необхідний для благополуччя вашої дитини.
Пропонуємо десять порад про виховання дітей власним прикладом, які допоможуть їм розвинути характер і самоповагу, а також наочно побачити, як правильно поводитись у різних обставинах.
1. Намагайтеся завжди й у всьому бути на висоті. Найголовніше у вихованні дітей – батьківський приклад. Діти звертають увагу на все, що ви кажете й робите, копіюють ваші слова й наслідують ваші вчинки. Пам'ятайте про те, наскільки легко ваші моделі поведінки переймаються дітьми, й з усіх сил намагайтесь подавати тільки найкращий приклад.
2. Дбайте також і про себе. Бути в усьому на висоті означає також добре піклуватися про себе: спіть достатню кількість годин, виділяйте час на фізичні вправи, уживайте здорову їжу та знаходьте здорові способи управління негативними емоціями, не допускаючи їх надмірного напруження й вибуху.
3. Будьте відповідальні у виконанні своїх зобов'язань. Ви ж не хочете виховати дитину слизькою людиною, яка постійно ухиляється від своїх зобов'язань і засмучує інших людей, тому переконайтесь у тому, що подаєте їй гідний приклад. Це означає, що ви завжди повинні знаходити час для того, щоб виконати свою обіцянку («Я обіцяв, що ми підемо в парк після того, як ти прибереш у своїй кімнаті, тож збирайся – виходимо») і не нехтувати нею на користь роботи або інших зобов'язань. Те ж саме ви повинні робити й у ставленні до ваших друзів, членів сім'ї, колег і всіх людей у вашому житті, для яких ваші зобов'язання не менш важливі та значущі.
4. Частіше оцінюйте свою поведінку. Така практика буде дуже корисною для вашої дитини, оскільки вона побачить, що ви оцінюєте не тільки інших, а й себе.
5. Будьте вірними. Ми живемо в такі часи, коли можемо викреслити зі свого життя доброго знайомого, просто видаливши його одним кліком комп'ютерної миші. Покажіть дитині, що таке справжня вірність: допоможіть другу в скрутну хвилину, допоможіть місцевому крамарю, купуючи в нього більшу частину продуктів і закривши очі на всі ті акційні знижки, які зараз пропонує ваш місцевий супермаркет, адже він уже багато років постачає вас якісними продуктами, а зараз його сім'я переживає важкі часи.
6. Будьте уважними. Коли діти дорослішають, вони прагнуть більшої незалежності («Мамо, будь ласка, не заходь у мою кімнату!»), і це нормально. Але як батькам вам важливо грати роль не «крутого друга», а тієї людини, яка в будь-який час зможе перевірити й переконатись у тому, що її дитина знаходиться в безпеці, навіть незважаючи на те, що вона може вважати таку поведінку «дратуючим».
7. Здоровий скепсис не завадить. Діти, звісно ж, шукають приклади для наслідування не тільки вдома, а й у своєму оточенні. Навчіть їх того, що не всі приклади можна й треба наслідувати. Продемонструйте їм користь здорового скептицизму. Наприклад, коли ви йдете по серйозну покупку, то можете один на один звернутись до дитини та сказати: «Цей продавець каже, що в нього найкраще поєднання ціни та якості в місті, але в мене є підозра, що це не так. Давай подивимось, як в інших магазинах. Важливо не піддаватись тиску й довіряти своїй інтуїції».
8. Визнавайте свої помилки. Якщо ви зробили щось неправильно, наприклад, нагрубили дружині, тому, що втомились, дуже зголодніли й вам складно контролювати себе, – не виправдовуйтесь. Візьміть на себе відповідальність і визнайте, що скоїли неприпустимий учинок.
Дитині дуже важливо бачити приклад дорослих, які беруть на себе відповідальність за свої дії та звертають особливу увагу на їхні наслідки, щоб неодмінно виправити свою неналежну поведінку.
9. Уживайте заходів, коли дитина робить щось неправильно. Багато батьків не наважуються вживати адекватних заходів, коли дитина порушує правила, але важливо бути послідовними у вихованні – це дуже суттєво для майбутнього благополуччя дітей.
10. Почніть просто зараз. Звички, набуті в ранньому віці, як правило, переходять у доросле життя. Оскільки від шкідливих звичок важко позбутися, краще, що ви можете зробити для ваших дітей, це з першого дня показувати їм такий приклад, який позитивно вплине на їхній характер і цінності, а також забезпечить навичками, які допоможуть їм вести відповідальне та продуктивне життя.
Чим раніше ви почнете використовувати ці поради й чим більш послідовними ви будете, тим краще. Однак, незалежно від того, якого віку ваші діти, ніколи не пізно почати подавати приклад, який допоможе їм стати гідними та щасливими дорослими людьми!
Використані джерела:
https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%D3%ED%B3%EA%E0%EB%FC%ED%E8%E9
https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-55469798
https://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/12887/
https://osvitanova.com.ua/posts/5306-vse-pro-druzhbu-abo-nadzvychaina-syla-sotsialnykh-zviazkiv
http://goodhouse.com.ua/poradi/19112-chomu-tizhden-skladayetsya-z-semi-dniv-chomu-dni-tizhnya-tak-nazivayutsya-istoriya-poxodzhennya.html
https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/2718/