Як допомогти дитині
Під час війни діти часто переживають стрес. Не у всіх із них розвинеться психологічна травма, але кожна дитина потребує підтримки. Головну роль у цьому відіграють батьки.
Існують базові правила, як підтримати дитину у стресовій ситуації, щоб стабілізувати її стан.
Про них можна дізнатися на сторінці Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (http://www.howareu.com) зокрема в рубриці «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам» (https://drive.google.com/file/d/131ryu3RVNNXRftKGxXOGUqg-ZCBIO4vI/view)
Отже, перше - поговоримо з батьками про дотримання режиму дня.
1. Дотримуйтеся правила, що дитина повинна прокидатися щоранку в один і той самий час;
2. Дитина повинна гратися в ігри з рідними та друзями, забезпечте це заняття дитині;
3. Дитина повинна робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати.
4. Намагайтеся повернути те, що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше.
Якщо зараз ви не можете повернутися до свого звичного режиму дня, створіть нові ритуали — головне, щоб одні й ті самі дії повторювалися щодня в той самий час.
Все це допоможе дитині долати стрес.
Друге – обговорюйте з дитиною тривожні події.
Такі розмови є дуже корисними для емоційної розрядки.
Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеликі сімейні бесіди. Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула («зараз мив безпеці»). Скажіть, що це було важко, але дитина впоралася, і ви, батьки чи близькі дорослі (опікуни), пишаєтеся її силою.
Підкресліть: те, що дитина подолала складнощі, допомогло й батькам.
У проживанні критичних ситуацій через їхнє проговорювання важливо робити акцент не лише на почуттях та емоціях, а й на діях, які допомогли впоратися дитині й вашій родині.
Щоб уникнути стану «фрагментації пам’яті» (це коли ми перестаємо пам’ятати послідовність дій під час травматичних подій), потрібно переказувати події та дії членів родини в цей час.
Наприклад: «ми почули, що...», «ми пішли, було страшно, сумно, ми зробили це...». Якщо дитина готова, можна заохочувати і її переказувати події. При цьому важливо говорити, що «і мені, і тобі було страшно (сумно, тривожно, ми сердилися), але ми впоралися».
Цей метод дозволяє дитині побачити, що її почуття збігаються із почуттями дорослих, що вона не сама, а також зняти емоційне напруження.
Третє – створюйте нові ритуали.
Якщо ви переїхали або втратили можливість робити те, що було для вас із дитиною звичним, створіть нові ритуали. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні ігри, співи тощо.
Спільні дії допоможуть дитині відчути єдність і силу сім’ї.
Четверте - щоденно спілкуйтеся на різні теми
Спілкування потрібне кожному. Щоб дитина не почала ізолюватися, з нею треба говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри. Попросити навчити дорослих чогось, що в неї добре виходить. Це допоможе їй відчути, що вам важливі її інтереси.
Наразі в цій статті закінчення. Але є інші поради, про які поговоримо згодом.