Декілька порад тим, хто мав «нездорові» стосунки з рідними
Особистість людини, її самооцінка, світогляд формуються з дитинства. Неабияку роль у цьому відіграють стосунки з батьками чи опікунами, які є авторитетом, джерелом любові та безпеки (або ж принаймні мають бути).
На жаль, так є не завжди, і через роки ми можемо почути спогади знайомих про нездорові або «токсичні» стосунки.
У книзі Сьюзан Форвард «Токсичні батьки» наведено дуже точний опис цього поняття: «Наші батьки сіють ментальні та емоційні насіння, і ці насіння виростають у нас. У деяких сім’ях це насіння любові, поваги та незалежності. Але у багатьох інших сім’ях сіють зерна страху, зобов’язаності та вини».
Існує кілька видів токсичних батьків. Деякі вважають себе жертвами, інші, навпаки, виступають у ролі сімейного деспота. Треті можуть поєднувати в собі обидві іпостасі, вправно маніпулюючи дитячими почуттями.
Гірше те, що дитина захищає своїх батьків, щиро їх любить і навіть не усвідомлює, що вони погано ставляться до неї.
Токсичними називають стосунки, що «отруюють» - завдають болю на емоційному чи фізичному рівні, а також формують страхи та комплекси, які можуть позначатися навіть на житті вже дорослої людини.
Тотальний контроль, надмірна критика, ігнорування кордонів, приниження, засудження прояву емоцій, звинувачення у бідах родини – приклади «токсичності», яка не завжди проривається на зовні свідомо. Часто позиція «ще скажеш мені «дякую»» є наслідком схожого травматичного досвіду у батьків.
Десять ознак токсичної поведінки батьків
1. Авторитарність і контроль. Дитина повинна давати звіт про всі свої справи, знайомства, переміщення. Якщо вона не підкоряється — буде суворо покарана.
2. Гіперопіка. Задушлива турбота, захист у відсутності небезпеки, утримання дитини біля себе (перешкода віковій сепарації).
3. Егоїзм. Ігнорування потреб дитини на користь власних бажань. Виділене холодне ставлення, самоусунення від батьківських обов’язків.
4. Неповага до думки. Батьки нав’язують свою волю, не дають дитині можливості ухвалювати власні рішення.
5. Критика. Висміювання та негативне коментування поведінки, зовнішності або слів дитини.
6. Маніпуляції. Нав’язування відчуття вини та сорому, заниження самооцінки дитини.
7. Шантаж і залякування. Досягнення своїх цілей шляхом деструктивного впливу. Зловживання батьківською владою та залежним становищем дитини.
8. Інфантильність. Батьки, які так і не виросли на психологічному рівні. Вони не дбають про дитину, але вимагають догляду, контролю та уваги. Можуть змагатися з нею за прихильність інших членів сім’ї.
9. Емоційний терор. Після кожної розмови з токсичними батьками дитина відчуває пригніченість, втому, апатію.
10. Фізичне насильство. Завдання болю (під виглядом виховання або просто так), а також сексуальне насильство.
Дитині важко проаналізувати таку проблему, до того ж вона повністю залежить від батьків – доросла ж людина може приймати рішення самостійно. Якщо ви мали такий досвід і відчуваєте його наслідки, розкажіть про це спеціалісту. Він допоможе пропрацювати образу чи почуття провини, підкаже як оминути стежку «токсичних» стосунків із партнером та власними дітьми.
За матеріалами сторінки «Ти як» у соціальній мережі Facebook (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0U5CFwop1RSgBDzB98mgwjqcrvcxZSeXVZbswqzPViHHuUQzNfhRJNojBSWL1Np2hl&id=100090659411795) та сайту «Вікна» (https://vikna.tv/dlia-tebe/batkivstvo/hto-taki-toksychni-batky-i-yak-cze-proyavlyayetsya/)