Виставка-конкурс «Хлібом славиться Чернігівська земля»
Із метою громадянського виховання дітей та молоді, виховання національної свідомості й самосвідомості учнів, патріотизму та поваги до історичної спадщини українського народу, пропагування бережливого, шанобливого ставлення до хліба Чернігівською обласною станцією юних натуралістів один раз на два роки, починаючи з 2017, проводиться обласний заочний конкурс «Хлібом славиться Чернігівська земля».
Захід відбувається у формі виставки-конкурсу натуральних експонатів. Роботи учасників експонуються у двох номінаціях «Традиційна обрядова випічка Поліського краю» (великодній хліб, зажинковий хліб, обжинковий хліб тощо) та «Хліб на рушнику» - обрядові весільні хлібні вироби (весільний верч, дивень, калач, коровай, соловейки, шишки тощо).
Цьогоріч до конкурсу долучилися Гурбинська та Срібнянська загальноосвітні школи.
Колективна робота учнів 5-6 класів Гурбинської школи представлена в номінації «Традиційна обрядова випічка Поліського краю» (обжинковий хліб). Обжинкова хлібина, спечена жителькою села Гурбинець Дейнекою Лідією Олександрівною (співтворчість зі старшими особами обумовлена умовами конкурсу) красується колосочками, квітами, листочками – сакральними символами достатку, родючості хлібної ниви, хліборобської праці. Сонця, Бога - духмяніє і вабить, зачаровує, магнетично змушує на мить затамувати подих… А вдало підібраний рушник із маків та волошок, декоративна торбинка зерна з бедриком, жмутик пшеничних колосків та польових трав, загорнений у мішковину – неперевершена аура для сонцесяйної диво-хлібини.
Робота учня 8 класу Срібнянської школи Коломійченка Богдана в номінації «Традиційна обрядова випічка Поліського краю» розкрила усю красу і споконвічність короваю – ритуальної хлібини наших предків. Одна лише її назва викликає відчуття святковості, урочистості, тріумфальності. Короваєм зустрічають та пригощають дорогих гостей, ушановують переможців. Це символ достатку, щастя, родючості. Він містить у собі магічну силу - кожна деталь декору несе в собі символ-оберіг: квіти – щастя та материнство, колосся – достаток, а ще грона винограду, кетяги калини, дубове листя – родинна злагода, вірність, жіночність, мужність.
Окрім того, на конкурс приймаються експонати хлібних виробів часів Голодомору, за що учасник отримує додаткову кількість балів. Завдання – віднайти свідчення старожилів, відновити склад хлібозамінних виробів часів Голодомору, випекти, описати.
Збереглися спогади жительки села Гнатівка Побідаш Ганни Семенівни, 1908 року народження: «Пекли якісь перепічки чи коржики, хтозна як їх назвать… Брали кукурудзяні качани, жолуді, перемелювали їх, добавляли перетерте листя лободи чи якогось бур'яну, макуху, лушпиння картоплі. Усе перемішували з водою, як була якась ложка олії - вливали і її туди. Пекли в печі на вогні. Пеклись вони погано: зверху пригоряли, а всередині були сирі. Чорні, тверді, гіркі. Ці коржики трохи забивали голод, але від них нудило, боліли животи. А їли, бо не хотіли вмирати, бо дуже хотілося жить…». За цим рецептом і випечені коржики учнями Гурбинської школи.
Коломійченко Богдан разом зі своєю мамою скористалися віднайденою рецептурою приготування хлібного виробу найчорніших часів, які випали на долю нашої держави. Аби випекти перепічку, максимально наближену тогочасній, узяли засушене листя кропиви, сухе зерно трави мишію, качан кукурудзи. Усе перетовкли, змішали, замісили на воді, випекли на жаровні, змащеній воском. Вийшла темна, гіркувата на смак балабуха.
Конкурсні експонати направлені до Чернігівської обласної станції юних натуралістів», де буде підведено підсумки обласного етапу конкурсу. Надалі роботи будуть розміщені в кімнаті-музеї економного та бережливого ставлення до хліба.
Чекаємо підсумків та щиро дякуємо за проведену роботу, за учнівську допитливість, за вміле наставництво керівників проєктів – Гончаренко Людили Іванівни та Онопченко Ольги Петрівни, Коломійченко Людмили Іванівни.